Гіперкератоз (лікування тріщин та мозолів)

Гіперкератоз (кератоз) — це патологічний стан шкіри незапального характеру, що характеризується значним потовщенням рогового шару або затримкою нормального відторгнення. Може бути спадковим, набутим та симптоматичним. Навіть у здорових людей гіперкератоз проявляється тією чи іншою мірою на ліктях, стопах, іноді на колінах.

Цей стан може бути викликаний недоліком вітаміну А.

При гіперкератоз часто застосовують креми, що містять сечовину, які розчиняють міжклітинний матрикс клітин рогового шару, сприяючи видаленню лусочок, що в кінцевому підсумку призводить до розм’якшення і видалення ороговілої ділянки шкіри.

Спадкові гіперкератози

Група захворювань (іхтіоз, ксеродермія, хвороба Дар’ї та ін) пов’язана з патологічним збільшенням процесу зроговіння шкіри, від ледь помітної шорсткості до найважчих змін епідермісу, часом не сумісних із життям.

Придбані гіперкератози

До них відносяться омозолілості та тріщини, пов’язані з професійною діяльністю, що утворюються в результаті тривалого тертя або тиску на певні місця, наприклад, долоні. Професійні омозолелості є хронічним травматичним дерматитом, що супроводжується гіперкератозом.

Близько 40% жінок та 20% чоловіків після двадцяти років відзначають у себе прояви підошовного гіперкератозу, який крім потовщення шкіри, проявляється тріщинами, болем та печінням при ходьбі та почуттям скутості стоп. Основними причинами гіперкератозу стоп є тісне та незручне взуття, нерегулярний догляд за ногами, надмірна маса тіла. Огрубіння та потовщення шкіри починається поступово. З віком шкіра здається і з’являються симптоми гіперкератозу. Але, однак, правильний і адекватний догляд за шкірою ніг здатний повністю вирішити цю проблему принаймні клінічно.

Навіть звичайні мозолі є гіперкератоз. Їх освіта — відповідна реакція організму на механічну дію на шкіру. Ороговілі ділянки шкіри іноді тріскаються, причому тріщини можуть бути значно глибшими за роговий шар. Крім вираженої хворобливості у місці утворення тріщин може розвиватися інфекційно-запальний процес. Тріщини на шкірі можуть бути поверхневими або доходити до дерми, можуть мокнути або кровоточити. В окремих випадках тріщини можуть сягати кістки.

Симптоматичні гіперкератози

При синдромі діабетичної стопи особливо часто зустрічаються гіперкератози п’ят, бічних поверхонь стопи і пальців — збільшення товщини зовнішнього, рогового шару шкіри під дією невеликого, але часто навантаження, що повторюється при ходьбі або від тертя про взуття. Гіперкератоз сприяє утворенню тріщин; при обробці стоп педикюрними інструментами шкіра травмується та зростає небезпека її інфікування. Крім того, тканини, розташовані під ділянкою гіперкератозу, здавлюються ороговілим шаром шкіри, що розрісся, що порушує їх кровопостачання і може викликати некроз.

Найзначнішим патологічним утворенням є натоптиш — гіперкератоз у місцях механічних навантажень, що повторно виявляються. Для формування натоптишу необхідно багаторазове здавлювання шкіри між взуттям та кістковими утвореннями стопи. Довго існуючі натоптиші тверді. Наявність у товщі натоптишу темно-коричневих або червоних крапок або плям свідчить про внутрішні крововиливи і розцінюється як передвиразковий стан, який потребує негайного видалення зони гіперкератозу. Найбільшу небезпеку в плані виразки утворюють невеликі за розміром натоптиші: близько 2 см у діаметрі і менше.

Клімактеричний гіперкератоз (синдром Хакстхаузена)

Спостерігається у відповідному періоді, зазвичай у поєднанні з ожирінням, гіпертонічною хворобою, деформуючим артрозом. Характеризується обмеженими осередками на долонях та підошвах, еритемою, хворобливими тріщинами.

Старший кератоз

Дерматоз людей похилого віку. На відкритих зазвичай ділянках — на лобі, скронях, носі, щоках, рідше на спині, плечах, передпліччях та інших місцях з’являються множинні та щільні ороговілі та бородавчатоподібні утворення жовто-коричневого або брудно-сірого кольору. У центрі такої освіти розвивається рубцева атрофія. Кератоз є старечим переродженням шкіри.

Кератолітичні засоби

Сечовина у концентрації 10% і вище (крем Карбодерм); Саліцилова кислота в концентрації 10% та вище (Дуофілм); Молочна кислота у концентрації 3% і вище (Коломак); Гліколева кислота; Карболова кислота; Пирогалова кислота; Резорцин (10% і вище) та ін.