Баскова Олена. Засновник Подологічного центру Олени Баскової у місті Суми. Подолог.
Доброго дня, дорогі читачі. Мене звуть Баскова Олена Сергіївна. Я викладач навчального центру «Коглядейд», німецької школи подології, практикуючий підолог з досвідом викладання та роботи понад 16 років, автор численних статей з подології, переможець та суддя багатьох конкурсів, як в Україні, так і за кордоном. У цій статті хочу розповісти Вам про одну досить ефективну методику «Нейролімфатична рефлекторна терапія за Чепменом і Гудхартом», яка відмінно зарекомендувала себе як один із напрямків мануальної терапії. Незважаючи на те, що нейролімфатична терапія складається з досить простих технік і методик, вона є цілісною системою впливу. Методики Чепмена та Гудхарта розширюють можливості масажистів, мануальних терапевтів, остеопатів, вісцеральних терапевтів, реабілітологів, тілесно-орієнтованих терапевтів, йога-терапевтів, подологів та інших фахівців, які займаються питаннями реабілітації та оздоровлення. Це найпростіший варіант терапії внутрішніх органів, хребта та суглобів, що не потребує спеціальних навичок мануальної терапії, медикаментозного чи апаратного втручання.
Нейролімфатичні рефлекси були відкриті Френком Чепменом у 1930-ті роки. Після більш ніж тридцяти років остеопатичної практики Чепмен дійшов висновку про те, що лімфатична система має набагато більшу значущість для функціонування організму, аніж було прийнято вважати. Порушення струму лімфи часто стає причиною патологічних проявів.
У ході своєї практичної роботи доктор Чепмен зауважив, що при захворюваннях опорно-рухового апарату та внутрішніх органів в одних і тих же місцях та анатомічних структурах організму утворюються пальповані та болючі точки. У подібних точках виявляються зміни (набряки та зернисті або довгасті ущільнення) в області м’язової тканини, окістя або фасцій.
Лімфа є важливою біологічною рідиною нашого організму. Лімфатична рідина живить та очищає організм на клітинному рівні. Складає приблизно одну третину маси нашого тіла та її вп’ятеро більше, ніж крові в організмі. Вона є прозорою в’язкою безбарвною рідиною, в якій немає еритроцитів, але багато лімфоцитів. Рух лімфи відбувається за рахунок скорочення навколишніх м’язів та наявності в лімфатичних протоках клапанів, що запобігають зворотному перебігу лімфи. Якщо лімфа застоюється – виникає хвороба.
Лімфатична система є частиною судинної системи, яка здійснює резорбцію міжклітинної рідини з тканин та утворення лімфи, а також відведення її до венозної системи. При блокаді лімфатичного вузла токсинами, бактеріями або пухлинними клітинами у всіх лімфатичних судинах, що впадають у цей вузол, настає стаз.
Так як Чепмен був остеопатом, його методика знайшла застосування переважно в остеопатії та ортобіономії. Методика нейролімфатичної терапії, безсумнівно, збагатила ці напрями медицини та мануальної терапії, оскільки порушення діяльності внутрішніх органів рідко враховуються при захворюваннях опорно-рухового апарату. Часто не звертають увагу, що суглобові захворювання пов’язані з функціональними розладами різних органів.
Рефлекторні техніки, можуть бути дуже корисними при лікуванні великої кількості патологій, навіть якщо вони не можуть скласти самостійне повноцінне лікування Техніки входять до базової частини остеопатії, оскільки вони покращують кровообіг і дозволяють клітинам оптимально забезпечуватися киснем та ефективно виводити продукти метаболізму. Отже, дані техніки можуть використовуватись як з діагностичною, так і з терапевтичною метою. У рамках лікування вони можуть підготувати «ґрунт» для подальшого застосування більш специфічних технік або можуть служити як самостійне лікування. З іншого боку, рефлекторні техніки часто використовуються в спортивному середовищі, так як їх легко застосовувати, і часто вони мають сильний знеболюючий ефект.
Після довгих років дослідження та практики Ф. Чепмен вдалося знайти специфічні точки лімфатичного стазу на передній поверхні тіла, а також відповідні їм точки на задній поверхні, пов’язані з певними патологічними симптомами. Пальпаторно вони визначалися як зерна рису. Робота Чепмена з нейролімфатичних точок виявила зв’язок з певними внутрішніми органами та залозами. Масаж та лімфатичний дренаж цих точок призводив до позитивних ефектів у відповідних органах та залозах. Чепменом також створено карти, де позначені точки та зони, які впливають на лімфовідтік із певних органів і стають активними, коли лімфатична дренажна система, пов’язана з цими органами, перевантажена. Кількість нейролімфатичних точок – 48.
Ф. Чепмен та його учні (К. Чепмен, В. Ф. Лінк, Ч. Оуенс) виділили три основні групи точок: ендокринна, шлунково-кишкова та інфекційна.
Ендокринна група включає в себе:
- щитовидну залозу,
- яєчка або яєчники,
- простату та надниркові залози.
Шлунково-кишкова група складається з:
- ободової кишки,
- підшлункової залози,
- тонкої кишки,
- шлунок,
- брамника,
- печінки.
Інфекційна група включає точки:
- печінки,
- селезенка,
- надниркових залоз,
- нирок.
Під час проведення техніки використовується закінчення середнього чи вказівного пальця. Як тільки лікар виявив точку, достатньо заглибитись у тканини за допомогою невеликих обертальних рухів. Слід завершити техніку, коли відчуття рисового зерна зникне. Техніка може тривати від 20 до 2 хвилин. Ф. Чепмен рекомендував такі етапи роботи:
- Обстеження пацієнта та пошук передніх точок.
- Лікування передніх точок.
- Лікування відповідних задніх точок.
- Контроль передніх точок, які мають зникнути.
Зникнення точок є об’єктивною ознакою ефективного лікування. Якщо точки зберігаються, це свідчить про те, що патологія значна, реактивність організму ослаблена та зміни не будуть досягнуті незабаром. Можливо, необхідно усунути м’язово-скелетний фактор, що реалізується суглобовими мобілізаціями. Не можна також виключати і те, що патологічний процес викликаний не функціональним порушенням, а хворобою, і є незворотнім.
При лікуванні необхідно враховувати наступні фактори: вік, стать, інтенсивність симптому та його тривалість, стан м’яких тканин пацієнта (колір та текстура шкіри: тонка, щільна, інфільтрована, м’яка, целюлітна, жирна), наявність варикозної хвороби, реакції після попередніх лікувань (втома) , пропасниця, ломота, тахікардія, нудота, діурез, забарвлення стільця і т. д.), стан суглобів.
Як і при медикаментозному лікуванні, завжди можливе мимовільне передозування. Слід уникати занадто тривалого лікування і ніколи не слід наполягати на лікуванні однієї точки. Дуже довгий локальний вплив зношує рефлекторну дугу і іноді анулює бажаний ефект.
Додаткові можливості використання методу Чепмена та нові точки, пов’язані з певними м’язами та групами м’язів, були відкриті хіропрактиком Джорджем Дж. Гудхартом. Він розпізнав взаємозв’язки між м’язами та органами та розвинув на основі свого аналізу комплексну систему, інтегровану з прикладною кінезіологією. Ці точки в наші дні використовуються фахівцями для діагностики та терапії.
За будь-якого порушення роботи внутрішнього органу певні м’язи починають скорочуватися з меншою силою. Отже, інші м’язи за них змушені виконувати необхідні рухи, вони перевантажуються та починають хворіти. М’язи ж, які насправді є причиною болю, не виконують своїх функцій і тому не болять. Щоб усунути біль, потрібно змусити їх повноцінно працювати, а для цього необхідно нормалізувати роботу внутрішніх органів, з якими вони пов’язані.
Основний метод лікування – це так звана акупресура – постукування. Ця програма може служити як швидка терапія при болях у спині та травному тракті, а також при головних болях, перепадах настрою, концентрації уваги.
Дуже часто проблема хронічних хвороб зовсім не в тілі людини, а в її думках, вірніше, в її підсвідомості. . Підсвідомо людина хоче хворіти. Для визначення чи хронічне захворювання чи проблема підсвідома проводять мануальний м’язовий тест. Фахівець прикладає силу до деякого м’яза або групи м’язів пацієнта та спостерігає реакцію на свою дію. Безперешкодний опір м’яза тиску вважається здоровою реакцією, а невластива відповідь іноді називається «хворою» реакцією. Це не грубий тест сили пацієнта, а скоріше суб’єктивна оцінка напруженості м’яза та «гладкості» відповіді, взята як показник відмінності реакції м’язових клітин під час скорочення. Ці відмінності в м’язовій реакції беруться як ознаки різних стресів і дисбалансів у тілі. «Слабка» м’язова реакція прирівнюється до дисфункції, хімічного чи структурного дисбалансу, ментального стресу, і приймається за ознаку неоптимального функціонування.
Прикладна кінезіологія представляється як система, яка оцінює структурні, хімічні та розумові аспекти здоров’я з використанням методу, званого «мануальним м’язовим тестуванням». Істотна передумова прикладної кінезіології полягає в тому, що кожна дисфункція органу супроводжується послабленням деякого відповідного м’яза, тобто є так званий «органосоматичний зв’язок». Методи лікування, на які покладаються практики, включають поєднання маніпуляцій та мобілізації організму; міофасціальну, черепну та меридіанну терапію; клінічні біологічно активні добавки та дієтичні рекомендації.
Прикладна кінезіологія — це цілісна система надання людині фізичної, психічної, моральної та духовної підтримки немедикаментозними методами шляхом переведення його в позитивний емоційний стан за допомогою специфічного мануально-вербально-невербального спілкування. Це спілкування засноване на підтримці постійного м’язового зв’язку між коректором і коригованим за допомогою неусвідомлено контрольованого з обох сторін, що взаємодіють, і динамічного м’язового тонусу, що взаємно змінюється. М’язовий тонус при цьому є індикатором як усвідомленого, так і неусвідомлюваного емоційного стану. Прикладна кінезіологія є методами діагностики та терапії всіх аспектів здоров’я за рахунок мануального впливу на тіло пацієнта. На сьогоднішній день ці методи з успіхом застосовуються хіропрактиками, лікарями різних напрямків, стоматологами, дієтологами, фітнес-тренерами, масажистами, підлогами, а також медсестрами.
Курс кінезіотерапії, як правило, призначається людям, які страждають на те чи інше захворювання опорно-рухового апарату. Дуже часто механізм корекції м’язової роботи проводять за допомогою кінезіотейпів — спеціальних бавовняних стрічок, що не містять латекс, з акриловим термоактивним покриттям, аналогічних за еластичністю людської шкіри, які накладаються методом кінезіологічного тейпування. Тейпи покликані забезпечувати правильну роботу м’язів, зменшення больового ефекту, при цьому не обмежуючи рухів, покращуючи крово- та лімфоток, володіючи гіпоалергенними властивостями та повною повітро- та вологопроникністю. Можуть використовуватись протягом 5 днів, 24 години на добу, навіть у воді. Кінезіотейпування в кінезіології може бути застосоване людям будь-якого віку та статі, будь-якого виду діяльності.
У своїй практиці пологи часто вдаються до використання тейпів для посилення та розслаблення роботи м’язів.
Нейролімфатична рефлекторна терапія за Чепменом і Гудхартом є сполучною ланкою між остеопатією, хіротерапією, прикладною кінезіологією та ортобіономією. При цьому впливає на нейролімфатичні точки, щоб забезпечити ефект на вісцеральні (внутрішні) органи, використовувати їх для діагностики та терапії органічних та функціональних уражень, надати терапевтичну дію на м’язові та функціональні ланцюги, регуляторні цикли та метаболічні процеси з урахуванням стадії захворювання та його симптоматики.
Від себе хочу сказати, що, як і у випадку з багатьма дисциплінами, що характеризуються як псевдонаукові, існують суперечки. навколо існування доказів ефективності нейролімфатичної рефлекторної терапії за Чепменом та Гудхартом. Прихильники заявляють про те, що деякі публікації свідчать на користь їхніх теорій та практик, водночас критики звертають увагу на інші роботи, де коректність та ефективність заперечується. Проте хочу зауважити, що дана терапія найчастіше позитивно впливає на пацієнта, рідше не надає взагалі ніякого, але не шкодить. Тому у своїй підологічній практиці я додаю її як допоміжну терапію, що допомагає пацієнтам розслабитися, отримати позитивні емоції під час лікування, створити позитивний настрій, що сприятиме швидшому одужанню, що покращує загальний стан організму та проблемної зони зокрема. Як приклад, при впливі на певні лімфатичні точки можна покращити приплив лімфи та крові в нижні кінцівки, відповідно тканини краще насичуватимуться киснем, ефективно виводити продукти метаболізму та лікування варикозу, діабетичної стопи чи інших захворювань пройде швидше. Або за допомогою прикладної кінезіології взаємодіяти на неактивні м’язи організму, м’язи почнуть працювати правильно, покращиться постава, стане правильне навантаження на стопу і як наслідок допомога в лікуванні нігтя, що вріс. Так само застосування рефлекторних технік у подології дозволяє отримати найбільш точну інформацію про стан внутрішніх органів та призначити відповідні аналізи, провести додаткову діагностику та ґрунтуючись на отриманих результатах провести більш ефективне лікування.
Насамкінець хочу побажати читачам бути здоровими та щасливими, незалежно від того, прихильником якого методу лікування, Ви є!
